Ніхто не бачив, як ми йшли

1960-ті роки. В елітній єврейській громаді Мехіко Валерія перебуває в шлюбі з Ліо Сальтцманом, сином впливового бізнесмена Самуеля Сальтцмана. Їхній шлюб, укладений під тиском родин, не має любові. Коли Валерія робить помилку, що порушує родинні норми, її репутація опиняється під загрозою. Ліо, під впливом батька, викрадає їхніх дітей, Ісаака та Тамару, і вивозить їх до Парижа, стверджуючи, що Валерія є психічно нестабільною. Валерія, розуміючи, що її діти зникли, звертається за допомогою до колишнього агента Моссаду, щоб відшукати їх. Вона стикається з опором з боку власної родини та громади, яка ставить під сумнів її здатність бути матір'ю.